Пізнавальне читання або чому книга-гра – це вдалий вибір

Пізнання через гру – це форма навчального процесу, спрямована на відтворення та засвоєння суспільного досвіду у всіх його проявах: знаннях, навичках, вміннях, емоційно-оціночній діяльності. 

Зараз це часто називається “едьютеймент” (англ. edutainment = education + entertainment). Під цим терміном розуміють усілякі форми освіти без примусу, освітні розваги, враховуючи освіту за допомогою розваги. Едьютеймент стрімко набирає популярності. І це зовсім не дивно, адже позитивний ефект цього підходу важко переоцінити. Все частіше з’являються віртуальні музеї, інтерактивні дошки, мультимедійні пристрої, які підтримують і збагачують процес навчання. До едьютейменту зараховують все, що здатно зачепити сучасних дітей, привернути і утримати їхню увагу, зацікавити процесом навчання, дослідження, закріпити позитивну мотивацію до пізнання нового. 

Ігрове навчання має глибоке історичне коріння. Відомо, наскільки гра багатогранна. Вона навчає, розвиває, виховує, соціалізує, розважає і дає відпочинок. Але історично одне з перших її завдань – навчання. За допомогою гри можуть вирішуватись практично всі педагогічні завдання. Книжка-гра теж сміливо може претендувати на явище едьютейменту, адже ідеально вписується в концепцію ненудного навчання. Це завжди вдалий вибір для батьків, які хочуть розвинути свою дитину без зайвого навантаження.

Моя пригода з літературою і мистецтвом слова розпочалася дуже давно.

Ще в школі я писала оповідання, вірші, сценарії до шкільних виступів, ходила до студії мистецтв і публікувала свої доробки у юнацькій літературній газеті та різноманітних збірках. Як зараз пам’ятаю головного героя свого чи не найпершого оповідання – “Їжака, що мав суперсилу”.

Далі зі мною була журналістика, робота у сфері PR, а потім знову цілком органічно трапилася література. Цією подією я завдячую своїм дітям. Вісім років тому, ми переїхали жити в іншу країну. А це новий досвід, нове культурне середовище, традиції та звичаї. У перші зимові свята на новому місці сина страшенно турбувало, чи отримає Миколай від нього листа, чи знайде його за новою адресою і чи не загубиться раптом із подарунком у дорозі, а як прийде, то 6 чи 19 грудня?

Усі ці питання, а також нескінченна цікавість сина до світу спонукали мене до створення календарів очікування свят без солодощів, але із користю. Кожного року я робила домашні адвенти, опрацьовуючи окремі теми, вивчаючи багатство і культурні особливості світу навколо нас. Святкові адвент-календарі стали доброю традицією нашої сім’ї.

Так до нас прийшло поняття пізнання серйозних тем через гру. У свої шість, мій син активно цікавився географією, і я не могла не розповісти йому про цей світ трішки більше! Задля цього я вивчала карту світу, малювала акварельними олівцями зимових персонажів з різних куточків землі та писала від них листи, адресовані моєму синові. Кожного дня у морозильній камері він знаходив нового листа від зимового дарувальника: Святого Миколая, Ноель Баби, Феї Бефани тощо. За описом у тексті він мусив упізнати країну дивотворця, прапор, мову того краю, звідки прийшов лист, роздивитися одяг зимового чарівника і відшукати його країну на карті світу. Пізнання крізь забаву – такий був наш девіз! 

Дещо згодом народився квест “Сторінками Чорної книги”, виконаний до неперевершеної енциклопедії “Експедиція за дивовижними тваринами”. 

Снігова пригода, або як Ведмеді зиму шукали

Далі була збірка веселих оповідань “Вдвічі більше витівок” і, нарешті, моя новинка 2022-го року від видавництва “Парасоля”, дитяча книга присвячена екологічній тематиці, глобальному потеплінню – “Снігова пригода, або як Ведмеді зиму шукали”. 

Снігова пригода” – це книга-гра для дітей, в основі якої лежить подорож родини карпатських ведмедів, які рятують ліс і своїх друзів, вирушаючи на пошуки снігу і зимового сну.

Подорожуючи з лісу до лісу, з однієї країни до іншої, Ведмеді дізнаються про різні екологічні проблеми, притаманні для цих регіонів, приходять до висновків, що проблема нестачі снігу є глобальною, а, отже, потребує комплексного вирішення. 

Звісно, наша історія завершується різдвяним дивом, щипкою магії. 

Але крім цього, дитина також отримує персоналізований лист від Миколая. Це не лише привітання з прийдешніми святами, але й своєрідне послання. Миколайчик розповідає дітлахам, що кожен із нас має магічні сили і може долучитися до рятування планети, допомоги нашій родини карпатських ведмедів та їхнім друзям. Ці кроки щоденні, дієві і прості: вимикати світло, закривати кран, обирати піші прогулянки та велосипед замість поїздки автомобілем тощо. Та про ці правила не достатньо лише розповісти, ми маємо їх закріпити, ввести до щоденного ритуалу.

Грайте, пізнавайте, читайте!

Як це зробити?

Звісно, через гру! 

Аби запам’ятати позитивну модель екоповедінки, набагато ефективніше її програти. Повторити крок за кроком декілька разів. Засвоїти у теорії, щоб потім активно використовувати на практиці. Дитина навчиться приймати свідомі рішення у грі, а потім швидко і непомітно для себе використає це вміння у буденному житті. 

Ігровому навчанню та грі притаманні схожі риси. Ось деякі з основних:

  • вільна діяльність, що розвивається (організується «провідним», але протікає без менторського диктату), 
  • позитивна мотивація – гра здійснюється учасниками за бажанням, із задоволенням від самого процесу діяльності, а не через приз-заохочення або позитивну оцінку;
  • креативна, імпровізаційна ініціативність;
  • емоційно напружена, піднесено-змагальна, конкурентна діяльність у рамках непорушної дружності;
  • перетин прямих і непрямих правил, що поєднують зміст гри з елементами суспільного досвіду;
  • імітаційна спрямованість, що моделює певні життєві ситуації, ролі, шаблони;
  • дотримання рамок простору та часу діяльності, виконання правил.

“Снігова пригода” поєднує всі ці якості!

Дитина має подолати подорож з Карпатського лісу до Північного полюсу у пошуках холоду і снігу. Це певний виклик, квест, пригода, до якої діти залюбки долучаються. Під час подорожі дитина разом із героями казки відвідують польські Татри, австрійські Альпи, Північний полюс, знайомляться з різдвяними традиціями цих країв, пізнають явище полярного сяйва, стикаються з певними труднощами. 

До найважливіших властивостей гри відносять те що, що у грі, долаючи труднощі, і дорослі, і діти можуть діяти так, як би вони діяли в екстремальних ситуаціях, на межі сил. Причому настільки високий рівень активності досягається ними майже завжди добровільно, без примусу. Також гра дає можливість перевтілення, прийняття різних соціальних ролей.

Ініціативність, емоційна забарвленість гри визначають високий рівень відкритості учасників, відсутності психологічного захисту, настороженості, що призводить до максимально натуральної поведінки, відвертості та щирості.

Тож граючи, ми не лише навчаємося, а й допомагаємо дитині опанувати необхідні соціальні навички, позбутися сумнівів, опрацювати різноманітні життєві аспекти.  

Грайте, пізнавайте, читайте!

Read, quest & adventure!

Щиро, Міла Радченко

Придбати книгу “Снігова пригода” можна ТУТ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *