Additional information
| Weight | 600 g |
|---|---|
| Dimensions | 21,5 × 15 × 4 cm |
«Ми помираємо лише раз»
Інгурен Гутен
375 ₴
«Ми помираємо лише раз» – роман Інгурен Гутен.
«Десь на півночі сучасної Європи загубився Постшварц – місто, де, за чутками, тихо доживає своє життя Бог, який вирішив перевірити, як це – бути людиною на створеній ним землі.
У тому ж Постшварці недавно щаслива й успішна архітекторка Єва намагається склеїти своє життя з уламків, що залишилися після трагічної автокатастрофи. Ніжну й веселу Лілі охоплює дивна манія, через яку вона перетворюється на монстра та знищує свій шлюб. Старий доктор Альберт поставлений перед моральним вибором: зберегти свою щасливу родину чи допомогти позашлюбній доньці, про існування якої він раптом дізнається.
Коли все летить у прірву, тобі якийсь час бракує певності, хочеш зібрати себе наново чи вбити остаточно. Доля чи Бог – та невідома вища сила, що всім керує, примхливо руйнує життя, зіштовхує у протистоянні найближчих і найкоханіших та дає шанс знищити чи врятувати один одного. І самого себе.» — анотація до психологічного роману Інгурен Гутен «Ми помираємо лише раз».
Out of stock
Анна –
Це інтелектуальний, стильний роман, який хочеться розбирати на цитати. Це роман, в якому емоції описані дуже гостро. Це дуже сучасний роман.
Olga –
«Ми помираємо лише раз» – книга, яка штормить кожною сторінкою. Три різних історії, але в них так багато свого, що торкається самого серця. Десь тригерить, десь захоплює, але точно не лишає без емоцій! Дуже сподобалася майстерність авторки плести мереживо сюжетів, виплітати ці невідимі нитки зв’язків, дивувати ними і вести оповідь так, що не можеш спинитися у читанні. Якщо спитати про що книга, то я б сказала, що вона про життя. Про все просте і складане, що в ньому є. Про вибори та їхні наслідки. Про шлях до себе і за собою. Про відповідальність за свої дії і почуття провини, кохання, дружби. Є тут і про стосунки батьків та дітей, про те, з чого ліпиться майбутня особистість. Книга, над якою хочеться думати після прочитання. Книга, якою хочеться жбурляти, поки читаєш. Бо вона так нагадує тобі тебе.