Саша Войцехівська

У дитинстві Саша мріяла стати власницею банку. Впевнені, що гроші на депозитах у її банку магічним чином перетворювалися б на книжки.

Саша Войцехівська написала “Марусині важливі справи” (2021), “Таємна рада вітрів”(2022), “Ну придумай щось, Марку!” (2023), стала співавторкою збірки “Твоя різдвяна історія” (2023). Її рукописи перемагали у конкурсах видавництв, а книжки отримували спецвідзнаки або ж потрапляли у списки кращих року за версією PEN та Барабуки.

Саша пише з 14 років. Свій перший твір про стосунки з вчителькою вона так ретельно ховала від батьків на дискеті, що й сама його згодом не знайшла.

У складні моменти життя Саша спирається на слова Івана Франка і уявляє себе тим самим десятим човником:

Не один втонув тут човен, та не кождий же втонув;
Хоч би й дев’ять не вернуло, то десятий повернув
І дійшов же до пристані. Та ніде той не дійде,
Хто не має цілі. Човне, як пливеш, то знай же, де!

Таж не все бурхає море, тихеє бува частіш.
Таж і в бурю не всі човни гинуть – тим ся ти потіш!
А хто знає, може, в бурю іменно спасешся ти?
Може, іменно тобі ся вдасть до цілі доплисти!